Двоє – це зустріч поглядами з незнайомцем, трохи довша, ніж варто було.
Двоє – це усвідомлення, що твоя подруга – насправді, більше, ніж подруга.
Двоє – це жарт, з якого посміялася лише вона.
Двоє – це вазон, який ви посадили разом.
Двоє – це мирка після сварки.
Двоє – доторки, які ніби нічого не означають.
Двоє – це слова, які треба було тоді сказати.
Двоє – це вона і її теперішній бойфренд з тупою зачіскою.
Двоє – це дурнувата посмішка на твоєму обличчі, з якою неможливо боротися.
Двоє – це новий рік у моїх, різдво – у твоїх.
Двоє – це його парфуми на твоєму волоссі.
Двоє – це ваш таємний стікерпак.
Двоє – це коли під фоткою в інсті 400 лайків не важливі, а один – важливий.
Двоє – це щось лежить не на своєму місці.
Двоє – це доторки, які вже дійсно нічого не означають.
«Двоє» - це не вистава.
«Двоє» – це випадково підслухана розмова за сусіднім столиком.
«Двоє» – це сварка за стіною.
«Двоє» – це тема, а іноді – проблема.
«Двоє» – це документальне дослідження самих себе.
«Двоє» – це кілька десятків коротких, непов'язаних між собою спостережень про стосунки чоловіка і жінки, перетворених в театральні замальовки. В основі – історії із життя акторів та акторок та їх близьких, а також сюжети про любов із класичного мистецтва, переосмислені через призму сьогодення.